Жінки у лавах Українських січових стрільців

14.10.2019

Збірка листівок «Жінки у лавах Українських січових стрільців» знайомить із 10 українками, які закладали підвалини жіночої військової історії України . Приймаючи рішення долучитись до Українських січоивх стрільців (далі УСС), дівчата руйнували стереотипи, стикалися із опором родин, військових колег чоловіків і військового керівництва, фронтової реальності та «чоловічого» військового побуту. Деякі з них поєднували військовий обовʼязок із материнством. Після служби цим жінкам було складно повертатись до мирного життя, долі деяких із них завершились трагічно. Усі ці факти важливо враховувати сьогодні, розробляючивпроваджуючи  програми ресоціалізації, відновлення після військової служби для жінок і чоловіків, враховуючи їх різні потреби.

Історії показують як важливо відзначати фаховість і хоробрість жінок, особливо, тих які руйнують стереотипи про роль жінки та чоловіка в суспільстві, у війську, що традиційно вважається  «чоловічим простором». Такі виклики існують і нині: чоловіків є значно більше серед нагороджених військових ніж жінок.

9 листопада 1914 р. серед стрільців, що відзначилися у боях, уперше медаллю хоробрості було нагороджено двох жінок – Олену Степанів і Софію Галечко. Вручаючи нагороди, генерал Флейшман відзначив, що, ставши до лав УСС, ці дівчата довели: хоробрість є ознакою не тільки чоловіків. Ці жінки подали приклад любові до  Батьківщини. "Перший раз маю щастя нагородити медаллю Хоробрості жінку, – зауважив генерал, – і потішає мене, що на Ваших грудях заблищить відзнака, яку лише Воїн-чоловік міг одержати". Знайомтесь з історіями жінок, які не вагалися, не боялися осуду,,  слухали свій внутрішній голос, йшли до мети долаючи перепони. Що обʼєднує цих дівчат? Високий на той час рівень освіти, інодінавіть університетської. Участь у громадських молодіжних просвітницьких і спортивних організаціях «Сокіл», «Січ», «Пласт». Це сприяло формуванню нових взаємин між статями, адвокації змін ролей жінок і чоловіків у звичному житті. Потреба самореалізації, аби довести суспільству здатність жінок виконувати різні роботи. Троє з жінок-військових отримали звання сотенної старшини «хорунжа» (Олена Степанів, Софія Галечко, Ольга Підвисоцька), сучасним відповідником якого є «молодший лейтенант».

Їхні історії надихають хоробрістю, різноманіттям життєвого досвіду. Їхні історії застерігають необхідністю створити умови для професійної гідної служби або повернення до цивільного життя після неї. Їхній внесок безцінний, вони заслуговують бути знаними.

10 історій жінок у лавах Українських січових стрільців
Олена Степанів, хорунжа, командирка стрілецької чоти, відзначена медаллю хоробрості та військовим хрестом Карла V
Софія Галечко, хорунжа, командирка стрілецької чоти, нагороджена медаллю хоробрості 2 класу
Ганна Дмитерко, десятниця, працювала при допоміжній службі в бригаді УСС
Аделя Кунинська, санітарка
Стефанія Новаківська, стрільчиня-санітарка, отримала срібну медаль хоробрості 2 класу
Ольга Підвисоцька, хорунжа
Ірина Кузь, кадетка-аспірантка при кінному відділі УСС, нагороджена срібною і бронзовою медалями хоробрості
Марія Бачинська-Донцова, працювала в команді таборової комісії УСС, членкиня місії уряду УНР, членкиня української секції Віденського конгресу Міжнародної ліги миру і свободи
Марія Скубова, працювала в гарнізонному шпиталі УСС
Стефанія Сіяк, працювала санітаркою в частині Червоного Хреста, одержала срібну медаль Червоного Хреста, згодом вступила до жіночої сотні Української галицької армії

Авторка тексту історій Марʼяна Байдак
Упорядниці – Анастасія Ненька, Леся Нечипоренко, Марина Руденко, Олена Суслова
Дослідження  «Жінки у лавах УСС» було відзначене Меморіальною стипендією імені Олени Семиколєнової. Стипендія була започаткована у 2015 році в пам’ять про Олену Семиколєнову – доцентку кафедри міжмовних комунікацій та журналістики Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського, яка значну частину свого життя присвятила дослідженням ґендерних аспектів в мові, освіті, вихованні, суспільному дискурсі та пропагуванню ідей ґендерної рівності.

Видання здійснено Інформаційно-консультативним жіночим центром в рамках проєкту «Посилення здатності жіночих громадських організацій проводити адвокацію та лобіювання включення антидискримінаційного підходу у реформу сектору безпеки»
за підтримки Фонду Підзвітності Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів.

 

Запрошуємо познайомитися вас з історіями